1На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.

2Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання. 3Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось, 4хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш,- 5обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей, 6по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.

7Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа. 8Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа, 9та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі, 10іцоб зрозуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його, 11аби тільки достигнути до воскресення мертвих.

12Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене. 13Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду, 14біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї. 15Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє. 16Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

17Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас. 18(Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового, 19котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.) 20Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все. 21