1А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там; 2запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє. 3І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають. 4Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя. 5Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть. 6Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три. 7Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх. 8І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли. 9Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста, 10і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі. 11Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.

12Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.

13А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус, 14і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих. 15І, зробивши джгута [скрутля, плетїнку] з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав; 16а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим. 17Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене. 18Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш? 19Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її. 20Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її? 21Він же глаголав про церкву тіла свого. 22Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.

23Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив. 24Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх: 25бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.