1Голова ж сказаного - Такого маємо Архиєрея, що сїв по правиції престола величчя на небесах, 2служителя святинї і скинї істинної, котру поставив Господь, а не чоловік. 3Всякий бо архиєрей поставляєть ся, щоб приносити дари і жертви; тим треба й Сьому що мати, щоб принести. 4Бо коли б Він був на землї, не був би священиком, (де) в священики, що приносять по закону дари, 5котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню. "Гледи бо", рече, "зроби все по взору, показаному тобі на горі." 6Тепер же (Христос) лучче знарядив служеннє, на скілько Від посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся.

7Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому.

8Докоряючи бо їх глаголе: "Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий,

9не по завіту, що вробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь.

10Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ.

11І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними.

12Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше."

13А що глаголе: "новий", то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.