1Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять. 2Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла. 3Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь 4Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннв женцїв до ушей Господа Саваота дійшло 5Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення. 6Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам.

7Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землі, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ ранній і пізнїй. 8Терпіть же й ви, утвердіте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся. 9Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено - ось, суддя перед дверима стоїть. 10За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм. 11Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню виділи, бо Господь вельми милосерний і благий.

12Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас "так, так, нї, нї", щоб не впали ви в осуд.

13Хто між вами тяжко страдає? нехай молить ся. Хто радїє? нехай сьпіває. 14Чи хто нездужав між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє; 15і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому 16Визнавайте один одному гріхи, і моліте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна. 17Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяців. 18А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій.

19Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його, 20нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покрив множество гріхів.